13/10/2026
Доброго ранку… ☕️
Мій ранок почався з коментарів і величезної кількості ваших повідомлень. Ну, головне, що наприкінці моїх дописів завжди написано «ДЗВОНІТЬ». Але то таке… За весь цей час реально був лише один дзвінок.
Те, що дехто навіть не читає, якої статі цуценя, а самостійно вирішує, хто є хто, — ну, то ладно…
Те, що я не знаю, що відповісти на коментар: «Чого вона така сумна?» — теж цікаво. Ну, а що ви хотіли почути? Що вона голодна? Чи що її луплять? 🙈
А запитання «А де ви знаходитесь?» від людей, яким навіть не хочеться зайти на мою сторінку й елементарно ознайомитися, хто я, чим займаюся і де живу…
А тепер моя улюблена «короночка»:
«А цуценя ви віддаєте безкоштовно?»
Ну звісно! Купували батьків, проводили всі необхідні тести, їздили на виставки, планували в’язки, вирощували цуценят, вигодовували якісним кормом, обробляли, вакцинували, оформлювали документи… І це лише частина всього, що стоїть за вирощуванням породистого цуценяти.
І все це — щоб потім саме вам подарувати! 🎁
Іноді я навіть не хочу, щоб Facebook просував мої публікації. Чесно! Бо разом із потенційними власниками приходить така кількість дивних запитань і коментарів, що часом хочеться просто вимкнути телефон і нікому не відповідати.
Знаєте, іноді складається враження, що люди взагалі перестали замислюватися, скільки праці, часу, відповідальності та коштів стоїть за кожним цуценям.
Світ сходить з розуму… Чи, може, я вже просто забагато хочу від людей — хоча б трохи уважності, здорового глузду й поваги до чужої праці?
P.S: І окремо — моя улюблена категорія коментарів: «Ціна?»
Ні тобі «доброго дня», ні «будь ласка», ні навіть «дякую» чи «до побачення»… Просто одне слово: «Ціна».
Так ось, я вже давно перестала відповідати на такі коментарі. Не тому, що мені шкода написати цифру. А тому, що є номер телефону, є прямий заклик телефонувати, і є елементарні правила спілкування.