30/04/2026
Евакуація. Нас іноді запитують: як ви вирішуєте, кого везти? Напевно, берете молодих, здорових, гарних - тих, кого легше влаштувати?
Ні. Все навпаки.
Пріоритет - найвразливіші
Коли волонтери працюють на евакуації, у них немає часу на роздуми і немає розкоші вибирати. Є одне правило, яке всі розуміють без слів: спочатку - ті, хто не виживе без допомоги.
Першими в машину йдуть хворі та поранені. Потім - кошенята та цуценята без матері: безпорадні, з критично малим вікном виживання. Потім - вагітні кішки, тому що кожна вагітна кішка - це не одне життя, а кілька. Залишити її - означає втратити всіх.
І тільки потім - всі інші. Дорослі здорові коти, які теоретично можуть протриматися довше, їдуть останніми. Не тому що вони менш важливі. Тому що в них є хоч якийсь шанс.
Жодного відбору за красою
Жоден волонтер, жоден притулок не дивиться на колір шерсті, породу чи «товарний вигляд». Одноокий, облізлий, старий, з хронічними хворобами - це не причина залишити тварину.
Це, швидше, причина взяти першою.
Ті, кого «складно влаштувати», - саме вони опиняються в найвразливішому становищі. І саме про них думають насамперед.
Що залишається за кадром?
Волонтери повертаються з евакуації і не сплять ночами. Не тому що фізично втомилися - хоча й це теж. А тому що пам’ятають тих, кого не змогли взяти. Кіт, який дивився вслід. Тварини, до яких не дотягнулися руки. Місць завжди менше, ніж тварин. Це факт, з яким неможливо змиритися - і з яким доводиться жити.
Ми не вибираємо, кого рятувати, у сенсі вподобань. Ми вибираємо у сенсі неможливого - хто не доживе, якщо не зараз. Це не цинізм. Це єдиний спосіб зробити хоч щось, коли зробити все - неможливо.
І завдяки вашій допомозі ми можемо продовжувати приймати тварин. #притулокдлятваринкиїв #котики #тваринивійни🇺🇦 #кіт #котики
