https://forms.gle/rDGqR4bBeE1E4SbA9

rita_i_sobaky, Worlds End (2025)

28/01/2025

Сьогодні Ейрі 5 років. І я хочу розказати вам історію про непросту собаку, про довгий шлях, який ми долали із нею з перших днів, і про те, як мої думки віддати собаку перетворилися на бажання ніколи не розлучатися.

Колись мені було 15 і я дуже хотіла собаку. І в мене з’явилося чудове цуценя лабрадора. Це була найласкавіша собака, яка була рада всім і чемно дослухалася до моїх слів. М’який характер, веселий темперамент, соціальність. Вона була з тих, про кого кажуть “ми її не виховували, вона просто слухається нас”. Отож, вона була чудова і вона була поруч. Ми гуляли без повідця і навіть вивчили декілька команд. Але пройшло 6 років і вона пішла.

За рік в мене знову з’явилося цуценя, але на цей раз вівчарки. Мені хотілося, щоб вона обирала мене і була не настільки сповнена любові до всіх навколо. Але Ейра мене не обирала, і чудовою її назвати було складно. Вона не давала мені спокою, їй завжди треба було щось робити. А ще вона мене не слухала, зовсім, ніколи. Якщо я не розважала її, вона знаходила розваги самостійно. А потім кусалась, коли я намагалася сварити її. І так по колу. Я думала про те, що можливо мій характер надто м’який для такої домінантної собаки. І ще думала переприлаштувати її.

І що ж тут такого? Хіба це не типова історія про цуценя? На жаль, я мала з чим порівняти, і порівняння це було не на користь Ейри. Вона не вміла заспокоїтись, вгамуватись, поспати. Вона не сприймала ніякі заборони і ніколи не поступалася, натомість починала агресувати. В неї було дуже багато енергії, тож весь свій час я приділяла тільки їй. До 4 місяців Ейра знала вже дуже багато різних команд та трюків. Але з нею було важко, бо вона завжди робила так, як хоче, і вгамувати її я не могла.

Тоді ми пішли на групові заняття. Їх було багато, поки нарешті ми не знайшли свій майданчик. Там мені теж пояснювали, як приборкати Ейру. Але конфлікти вдома і на майданчику ставалися все частіше і ставали дедалі серйознішими. Ейра вже починала агресивно кусати мене і кидатися. Тоді мені всі казали, що як зараз не приборкаєш, буде тебе тримати у страху потім завжди. І мені було страшно, я дійсно її боялася.

Але разом з тим на майданчику в ній побачили потенціал і запросили нас до занять спортом зі складною назвою Мондіоринг.

Ми займалися, Ейрі подобалося, але конфлікт у наших відносинах не зникав, натомість реакції собаки на нього були все гостріші. Я знову подумала про переприлаштування комусь, хто зможе займатися з нею спортом, щоб не втрачати потенціал собаки. Може ми просто не підходимо одна одній. Точніше я Ейрі.

Але я все одно шукала інші методи виховання і не втрачала надії знайти ключ до собаки, щоб зрештою вона обрала мене. Ми тимчасово припинили заняття у групі, почали займатися у своєму темпі, я краще придивлялася до Ейри і почала більше розуміти її стани та емоції. Я потроху змінювала підхід і шукала нові інструменти.

І це спрацювало! Ейра поступово почала довіряти мені, просити моєї підтримки в складних ситуаціях, ми навчилися домовлятися, уникати конфліктів. Тоді я побачила свою собаку у якомусь новому світлі, я почала розуміти її, і зрештою дуже полюбила її.

Ось так буквально за перший рік мої думки віддати собаку замінило бажання ніколи не розлучатися. Мені довелося подолати цей шлях самостійно, після купи помилок та майже зруйнованих відносин. Адже на моєму шляху зустрічалося багато тих, хто розповідав, як підкорити собаку, але майже не було тих, хто розказав би, як з нею подружитися.

На жаль, цей досвід вже є, ми обидві пам’ятаємо, як усе почалося, та і конфлікт у наших відносинах вже вкорінився достатньо глибоко. Але, мабуть, саме з цієї причини в моєму житті і з’явилася непроста собака Ейра. Вона навчила мене багато чого та зрештою привела до роботи, про яку я навіть не мріяла, і відкрила світ цікавого кінологічного спорту.

Зараз Ейрі п'ять. Я не уявляю життя без неї. Всередині цієї собаки цілий світ. І навіть зараз я вивчаю нові його грані. Тепер я чітко бачу її характер, різні його риси, які я поважаю, а не просто боюся, що собака домінує. Тепер я спокійно можу брати її будь-де, хоча раніше із жахом думала про те, як зайти у кав’ярню або зустрітися із друзями разом з нею. Тепер вона слухає, чує мене, і це діалог з усіма проявами її гострого характеру, до якого ми йшли дуже довго. Не все в наших відносинах рожеве і гарне, проте кожен рік з нею особливий і багатий на досвід. Дякую за це Ейрі, моїй нічній фурії! Дякую за ще один насичений рік, за кожну перемогу на змаганнях, за кожне тренування, де вона старанно працювала для мене, за весь новий досвід, за те, що вона саме така.

14/03/2024

Слід пам’ятати, що жодний собака не народжується слухняним і не стає таким самостійно, коли виростає. Та і наше людське уявлення про гарні собачі манери може різнитися від одного господаря до іншого. При цьому природна собача мотивація полягає в тому, що вони просто хочуть жити весело і цікаво. Навіть сам факт того, що ми не поділяємо собачих радощів від життя, видається їм дуже дивним. Адже весело бігти до всього цікавого, з усіма знайомитися, добувати апетитні смаколики на вулиці, а дивні двоногі постійно все забороняють та сваряться. Саме тому ми використовуємо мотивацію собаки, щоб показати, що ці двоногі теж дуже веселі та цікаві.

Отже, що нам треба знати про мотивацію?

🐾 Мотивація - це прагнення собаки до того, що він хоче в конкретний момент.

🐕 У тренінгу ми переважно використовуємо харчову та ігрову мотивацію. Тобто використовуємо бажання собаки поїсти та погратися, щоб стимулювати до виконання якихось вправ та команд.

🍖 Їжу ми використовуємо для того, щоб пояснити собаці нову вправу, підкріпити виконання команди або закріпити потрібну поведінку. Наприклад, даємо смаколика, коли песик сів по команді або чемно пройшов повз котика на вулиці.

🥎 Іграшка більш весела, тому може бути фінальною винагородою після тренування вправи або й просто приємним заняттям із господарем замість біганини за велосипедами та білочками. Зазвичай під час тренування ми робимо перерви, щоб погратися та скинути зайве напруження.

Є ще одна мотивація, яка завжди присутня у нашому тренінгу та побуті - соціальна. Ми використовуємо її, коли хвалимо песика і пишаємось чемною булочкою. Собакам подобається наша увага, спілкування з нами, спільні заняття та наші позитивні емоції у відповідь на якусь дію або поведінку. І з часом така мотивація може працювати навіть без їжі та іграшки.

Ці три типи мотивації можна розвивати та використовувати у процесі виховання песика. Але є ще дещо дуже важливе, що нам необхідно знати про мотивацію.

В собаки завжди є мотивація. Але іноді це мотивація поїсти їжу із землі та вполювати сусідського котика. Коли ми розвиваємо мотивацію до їжі або іграшки в нашій кишені, ми завжди маємо пам’ятати, що в кожний конкретний момент у собаки є одна головна мотивація - те, чого він зараз прагне найбільше. І так, це може бути саме котик, а не іграшка, тому ми маємо враховувати це у нашому тренінгу.

Як ще можна використати цю інформацію? Наприклад.
В момент зборів на прогулянку найбільше бажання собаки - дістатися вулиці. І саме це бажання ми можемо використовувати у роботі з нетерплячими песиками. Якщо хочеш вийти, тоді сядь чемно і зачекай замість того, щоб вибивати двері, тоді вони швидше відкриються і ти зможеш вийти на вулицю.

Тепер, коли ми краще розуміємо мотивацію наших собак, ми можемо користуватися нею у тренінгу.

05/02/2024

Актуальні послуги та ціни на заняття ⬇️⬇️⬇️

12/12/2023

Як вивчити з собакою будь-яку команду? Основні складові формування навички.

Не дивлячись на клікбейтну назву, у цьому дописі я познайомлю вас із базовими складовими будь-якої команди. Отже, що нам треба:

1. Наведення. Себто собака має вміти ходити за рукою зі смаколиком, досить щільно, не втрачаючи інтересу. Через наведення ми пояснюємо собаці, що таке нове ми тут для нього вигадали. В процесі навчання поступово наше наведення перетворюється у жестову команду.

2. Маркер. Щоб позначити правильну дію собаки ми можемо користуватися маркерами “так”, “да”,”єс” або клікером, що мають супроводжуватися видачею смаколика. Маркер спрощує розуміння собакою нової команди і пришвидшує процес її засвоєння.

3. Слова та жести. Будь-яку команду я пояснюю собаці лише “руками” і коли він вже добре демонструє її у відповідь на відповідні рухи, я додаю “голос”. Тобто ми навчили, що саме собака має зробити і тепер пов’язуємо цю дію із голосовою командою, яка передує жесту. Поступово з ланцюжка “команда-жест-виконання” ми забираємо жест, яким можемо користуватися в деяких випадках у якості підказки собаці.

4. Зрозуміла система винагороди та корекції. На етапі пояснення ми завжди маємо забезпечити всі умови, щоб собака не помилявся та отримував лише позитивний результат, з маркерами та смаколиками. Але коли пес вже добре розуміє та виконує команду, помилки можливі, а наша реакція на них неминуча. Помилку ми маркуємо словом “ні”, що означає “ти помилився, давай спробуємо ще раз”.

5. Умови. Для генералізації нашої нової навички ми маємо поступово ускладнювати умови виконання до тих пір, поки наша команда не буде працювати всюди і завжди. Пояснення команди зазвичай відбувається в найпростіших умовах - вдома. Коли песик засвоїв команду, ми переносимо нове знання на вулицю і проходимо всі ті самі етапи вже там. Ускладненням може бути новий подразник, нова локація, нові умови виконання. Дуже важливо просуватися поволі, відпрацьовуючи достатню кількість повторень на кожному етапі.

Розглянемо на прикладі:

1. Ми навчили песика ходити за рукою та сідати, коли рука піднімається.

2. Кожен раз, коли мохната дупка торкається землі, звучить маркер та відкривається рука зі смаколиком.

3. Коли песик добре зрозумів, що рух руки вверх означає посадити дупку, ми додаємо перед жестом голосову команду “сидіти”.

4. Тепер песик добре сідає по команді, але може переплутати і випадково лягти, або сісти й одразу підскочити. В такому випадку ми кажемо “ні”, подаємо команду ще раз, допомагаємо за потреби її виконати підказуючи рукою, та дороблюємо команду гарненько.

5. Що ж, ми вивчили команду вдома та можемо поступово переносити її на вулицю у знайоме місце та вводити провокації. Наприклад, відходити трохи від собаки, плеснути в долоні, присісти або впустити якийсь предмет чи навіть смаколик, зробити команду на новій незвичній поверхні. Тут менеджмент рівня складності залежить тільки від вас та можливостей вашого собаки, бо ви найкраще його знаєте та відчуваєте. І таким чином ми працюємо доки команда не буде виконуватись у будь-яких умовах, завжди, з першого разу.

Ось такі складові нашої команди. Діліться своїми результатами у коментарях.

06/12/2023

З чого почати тренування вдома? Коли можна починати займатися?

Навчання песика починається із моменту його появи у нас вдома. Ми пояснюємо собаці, як себе поводити, встановлюємо контакт, вчимо гратися правильно та закладаємо базу під майбутні команди. Для цього нам треба вивчити не так багато.

🐾 Навчити дивитися вам в очі по кличці. Для цього ми беремо смаколик, називаємо кличку собаки і можемо допомагати привернути увагу песика цоканням або іншими звуками. Як тільки песик глянув в очі, говоримо маркер “так” та віддаємо смаколик. Робимо кілька повторень, щоб пояснити, що саме треба зробити, після чого намагаємося отримати трохи довший уважний погляд без відволікань.

🐾 Пояснити собаці маркери “так” та “ні”. Ними дійсно треба вміти користуватися, бо це значно спрощує нашу комунікацію та пришвидшує навчання, при цьому ми не плутаємо собаку зайвими словами та емоціями. Спочатку ми привчаємо собаку до маркера “Так” або “Да” або “Єс”, обирайте що вам до душі. Головне - маркери завжди мають звучати однаково. Для цього ми говоримо його та після видаємо смаколик, повторюємо 10 разів. Для тих, хто вже знає команди, вводимо маркер після вірного виконання. Маркер “Ні” слід використовувати там, де собака вже добре розуміє задачу для позначення помилки. Це не страшно, бо після ми просто робимо вправу ще раз без помилок.

🐾 Навчити ходити за рукою зі смаколиком не відволікаючись. Саме ця вправа буде базовою для вивчення майже всіх команд. Песик має ходити і намагатися дістати їжу з руки. Можна пройти кілька кроків, сказати маркер та віддати їжу. Таким чином водимо різними траєкторіями, змінюємо темп, пробуємо перевести собаку у положення сидіти або лежати. Основне завдання собаки йти за рукою, не відволікаючись, та їсти смаколики.

Ось все, що вам необхідно для вивчення будь-якої команди у майбутньому. Це наша база. Далі буде)

Цим дописом я починаю серію #дресируваннявдома Лишайтеся з нами, буде цікаво😉

04/12/2023

🐾 Знайомство. Перше заняття ми починаємо з обговорення запиту власника та збору усієї необхідної інформації про собаку. Я не маю єдиного шаблону роботи, тому для кожного собаки я створюю окремий план роботи з урахуванням його особливостей та побажань власника.

🐾 На занятті із собакою працює господар, адже моя задача навчити власника виховувати свого песика та дати увесь необхідний інструментарій для самостійного вирішення будь-яких питань у майбутньому. Наша мета - побудувати гармонійні відносини саме між власником та його собакою.

🐾 Кількість занять напряму залежить від запиту та регулярної самостійної роботи вдома, адже саме там ми хочемо досягти змін. Для вирішення деяких питань може бути достатньо однієї онлайн-консультації, тоді ж як для розв’язання поведінкових проблем або навчанню побутовій слухняності слід розраховувати на курс з 5-10 занять, де швидкість досягнення мети залежить від виконання домашніх завдань із чітким дотриманням моїх рекомендацій.

🐾 Основне завдання першого заняття - сформулювати чіткий запит, яким ми хочемо бачити нашого собаку і наші відносини, створити план роботи та підібрати методи.

rita_i_sobaky

28/01/2025

14/03/2024

05/02/2024

12/12/2023

06/12/2023

04/12/2023

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category